дриль
-я, ч., тех.
Механізм для свердління невеликих отворів у металі, дереві і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дриль — дриль іменник чоловічого роду свердел Орфографічний словник української мови
- дриль — ДРИЛЬ – ДРИЛ Дриль, -я, ор. -ем. Механізм для свердління. Дрил, -а. Вузьконоса мавпа ряду мандрилів. Літературне слововживання
- дриль — [дрил'] дриел'а, ор. дриелем, м. (на) -л'і (інструмент) Орфоепічний словник української мови
- дриль — Свердло, свердел, свердлик, свердельце Словник чужослів Павло Штепа
- дриль — ДРИЛЬ, я́, ч., техн. Механізм для свердління невеликих отворів у металі, дереві і т. ін. Дриль складається з стального гвинтоподібного стержня, на верхньому кінці якого вільно закріплена грибкоподібна ручка (Стол.-буд. справа, 1957, 98); Русанов.. Словник української мови в 11 томах
- дриль — Дриль, -ля м. Снарядъ для сверленія. Словник української мови Грінченка