діжа

І, ор. -ею. Переважно низька дерев’яна діжка, в якій готують тісто на хліб; тісто в ній. Молодиця вимішувала хліб в діжі (М.Шеремет); Вона зварила обід, замісила діжу (І.Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

діжа — діжа́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири діжі́ Орфографічний словник української мови
діжа — -і, ж. 1》 Низька широка дерев'яна діжка, в якій готують тісто на хліб. 2》 розм. Виготовлене у цій посудині тісто. Учиняти діжу — робити розчин борошна для виготовлення тіста. Великий тлумачний словник сучасної мови
діжа — див. діжка Словник синонімів Вусика
діжа — бода́й (хай би, неха́й би) грець спали́в у діжі́ кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, чогось, бажання позбутися когось, чогось. Бодай тебе грець спалив у діжі! (Укр.. присл.. Фразеологічний словник української мови
діжа — ДІ́ЖКА (велика дерев'яна або металева циліндрична посудина), ПУ́ТНЯ діал.; ДІЖНИ́ЦЯ розм., ДІЖЧИ́НА розм. (трохи менша); КА́ДІБ (КА́ДІВБ), КА́ДУБ рідше (більшого розміру); ДІЖА́ (низька, широка дерев'яна для тіста); БО́ДНЯ (дерев'яна низька з віком... Словник синонімів української мови
діжа — Діжа́, -жі́, -жі́, -же́ю; ді́жі, діж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
діжа — ДІЖА́, і́, ж. 1. Низька широка дерев’яна діжка, в якій готують тісто на хліб. Вона й опару постановила.., вона й діжу з тістом на піч поставила (Кв.-Осн., II, 1956, 227); Молодиця вимішувала хліб в діжі (Шер., В партиз. загонах, 1947, 57); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
діжа — Діжа, -жі ж. 1) Квашня, кадка, въ которой приготовляютъ тѣсто. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести. Ном. № 4831. Питай, чи діжу замісить. Мет. 238. діжу виробляти. Валять хлѣбы. Мнж. 179. Словник української мови Грінченка