егоїзм

ЕГОЇЗМ – ЕГОЇСТИЧНІСТЬ

Егоїзм, -у. Себелюбство, байдужість до людей, нехтування суспільними інтересами задля особистих. [Орест:] Ти хочеш відібрати від мене моє життя, моє щастя, се просто егоїзм, насильство (Леся Українка); Він керувався звичайним почуттям егоїзму і властолюбства (Ю.Бедзик).

Егоїстичність, -ності, ор. -ністю. Властивість егоїстичного: егоїстичність поведінки. – Куди не глянь, скрізь бачиш здирство, нечесність, грубу матеріальність, егоїстичність (І.Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. егоїзм — (турбота лише про себе) самолюбство, себелюбство. Словник синонімів Полюги
  2. егоїзм — егої́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. егоїзм — Самолюбство, себелюбство, індивідуалізм, сил. егоцентризм; (самозакоханість) еготизм, самозамилування, самохвальба, самохвальство; З. П. гординя, честолюбство, марнослав'я, марнолюбство, марнославство. Словник синонімів Караванського
  4. егоїзм — -у, ч. 1》 Тенденція поводитися лише (або значною мірою) відповідно до особистих інтересів. 2》 Негативна риса характеру, що полягає у себелюбстві, байдужості до людей, постійному нехтуванні суспільними інтересами задля особистих інтересів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. егоїзм — Себелюбство Словник чужослів Павло Штепа
  6. егоїзм — (франц. egoisme, від лат. ego – я) моральний принцип і негативна риса характеру, що полягають у нехтуванні інтересами суспільства й інших людей заради особистих інтересів. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. егоїзм — Життєва позиція, яка характеризується турботою про власне добро та інтереси або інтереси найближчих осіб, а також надання їм переваги порівняно з благом й інтересами інших; протилежність альтруїзму. Універсальний словник-енциклопедія
  8. егоїзм — ЕГОЇЗМ (від лат. ego — я) — любов до себе. Е. — етичний принцип, протилежний альтруїзму; згідно з ним поведінка людини визначається, насамперед, інтересами її власного "Я". Виникнення... Філософський енциклопедичний словник
  9. егоїзм — ЕГОЇ́ЗМ (турбота тільки про себе, про особисті інтереси), СЕБЕЛЮ́БСТВО, СЕБЕЛЮ́БНІСТЬ, САМОЛЮ́БСТВО. Кульницький, морщачись, викидає противні думки й спогади, сам себе картає за егоїзм (М. Словник синонімів української мови
  10. егоїзм — Егої́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. егоїзм — ЕГОЇ́ЗМ, у, ч. Негативна риса характеру, що полягає у себелюбстві, байдужості до людей, постійному нехтуванні суспільними інтересами задля особистих інтересів. Не повинен же егоїзм самозакоханої.. людини заважати іншим людям жити на землі (Коз. Словник української мови в 11 томах
  12. егоїзм — рос. эгоизм (фр. goisme, від латин. ego — я) — моральний принцип особи, групи людей, які своїми діями показують зверхність своїх інтересів порівняно з інтересами інших. Eкономічна енциклопедія