еклектизм
ЕКЛЕКТИЗМ – ЕКЛЕКТИКА – ЕКЛЕКТИЧНІСТЬ
Еклектизм, -у, книжн. Безпринципне, механічне сполучення різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, теорій, ідейних напрямів, художніх стилів тощо: еклектизм у мистецтві, політичний еклектизм.
Еклектика, книжн. Те, що містить у собі еклектизм, є еклектичним: ідейна еклектика.
Еклектичність, -ності, ор. -ністю. Властивість еклектичного: еклектичність поглядів.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еклектизм — еклекти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- еклектизм — -у, ч. 1》 Механічне безпринципне поєднання різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, теорій, ідейних напрямів, художніх стилів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- еклектизм — ЕКЛЕКТИ́ЗМ, у, ч., книжн. Формальне, механічне поєднання різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, ідейних напрямів, художніх стилів (у літературі, живописі, архітектурі і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
- еклектизм — Створення єдиної цілості з різних елементів; спосіб занять у філософії, науці, мистецтві чи властивість поглядів, яка полягає в об'єднанні в єдину систему різних теорій, а також понять чи методів, технік і т.п.; часто вживане як синонім поняття синкретизм. Універсальний словник-енциклопедія
- еклектизм — ЕКЛЕКТИЗМ (від грецьк. έκλεκτικόζ — той, що вибирає) — 1) Механічне поєднання в одному вченні органічно різнорідних елементів, безпринципне запозичення і змішування суперечливих ідей, засад, оцінок... Філософський енциклопедичний словник
- еклектизм — Еклекти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- еклектизм — ЕКЛЕКТИ́ЗМ, у, ч., книжн. Механічне безпринципне сполучення різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, теорій, ідейних напрямів, художніх стилів і т. ін. Під впливом реакційних напрямів у мовознавстві [Болгарії до 1944 р.] переважали емпіризм і еклектизм (Мовозн., XIV, 1957, 131). Словник української мови в 11 томах