1. Універсальний словник-енциклопедія

еклектизм

Створення єдиної цілості з різних елементів; спосіб занять у філософії, науці, мистецтві чи властивість поглядів, яка полягає в об'єднанні в єдину систему різних теорій, а також понять чи методів, технік і т.п.; часто вживане як синонім поняття синкретизм.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еклектизм — еклекти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. еклектизм — ЕКЛЕКТИЗМ – ЕКЛЕКТИКА – ЕКЛЕКТИЧНІСТЬ Еклектизм, -у, книжн. Безпринципне, механічне сполучення різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, теорій, ідейних напрямів, художніх стилів тощо: еклектизм у мистецтві, політичний еклектизм. Літературне слововживання
  3. еклектизм — -у, ч. 1》 Механічне безпринципне поєднання різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, теорій, ідейних напрямів, художніх стилів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. еклектизм — ЕКЛЕКТИ́ЗМ, у, ч., книжн. Формальне, механічне поєднання різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, ідейних напрямів, художніх стилів (у літературі, живописі, архітектурі і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  5. еклектизм — ЕКЛЕКТИЗМ (від грецьк. έκλεκτικόζ — той, що вибирає) — 1) Механічне поєднання в одному вченні органічно різнорідних елементів, безпринципне запозичення і змішування суперечливих ідей, засад, оцінок... Філософський енциклопедичний словник
  6. еклектизм — Еклекти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. еклектизм — ЕКЛЕКТИ́ЗМ, у, ч., книжн. Механічне безпринципне сполучення різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, теорій, ідейних напрямів, художніх стилів і т. ін. Під впливом реакційних напрямів у мовознавстві [Болгарії до 1944 р.] переважали емпіризм і еклектизм (Мовозн., XIV, 1957, 131). Словник української мови в 11 томах