есе
невідм., с. Нарис, який характеризує літературні, філософські, соціальні та ін. проблеми не в систематизованому науковому вигляді, а у вільній формі.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- есе — есе́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- есе — невідм., с. Наукові, критичні та інші нариси, які відзначаються вишуканістю форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- есе — • есе (франц. essai — спроба, начерк) - жанр худож.-публіцистичної, наук.-популяризаторської творчості, характерний вільним, не обов'язково вичерпним, але виразно індивідуалізованим трактуванням теми. Появу Е. з європ. л-рах пов'язують з ім'ям... Українська літературна енциклопедія
- есе — есе́ (франц. essai, букв. – спроба) короткі наукові, критичні та інші нариси, які відзначаються вишуканістю форми. Іноді термін «есе» вживають з іронічним відтінком. Словник іншомовних слів Мельничука
- есе — ЕСЕ́, невідм., с. Короткі наукові, критичні та інші нариси, які відзначаються вишуканістю форми. Огляд, критична стаття чи есе, написані на належному ідейно-науковому рівні... Словник української мови в 11 томах