1. Літературне слововживання

естетичний

ЕСТЕТИЧНИЙ – ЕСТЕТНИЙ – ЕСТЕТСЬКИЙ

Естетичний. Який стосується естетики; пов’язаний із створенням і сприйняттям прекрасного; пройнятий естетизмом. Вж. зі сл.: аналіз, ідеал, смак, думка, картина, мета, оцінка, роль, теорія, форма вираження, цінність, виховання, враження, задоволення, значення, погляди, потреби, принципи, видовище.

Естетний, розм. Пройнятий естетством: естетні крайнощі.

Естетський. Який стосується естета; з претензією на естетизм: естетська витонченість, естетська споглядальність, естетське штукарство, естетські манери.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. естетичний — естети́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. естетичний — [еистеитичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. естетичний — -а, -е. 1》 Прикм. до естетика. 2》 Пов'язаний зі створенням, відтворенням і сприйняттям прекрасного в мистецтві та житті. || Викликаний прекрасним у житті чи мистецтві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. естетичний — див. художній Словник синонімів Вусика
  5. естетичний — естети́чний той, що стосується естетики або відповідає її вимогам. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. естетичний — Естети́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. естетичний — ЕСТЕТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до есте́тика. Соціалістичний реалізм пройшов велику школу очищення від скверни догматизму і начотництва, які гальмували розвиток естетичної теорії (Рад. Словник української мови в 11 томах