зараджувати
ЗАРАДЖУВАТИ, -ую, -уєш, ЗАРАДИТИ, -джу, -диш.
Знаходити вихід із скрутного становища; допомагати кому-небудь. Вона з сусідами-бідаками жила дружно. Вони часто зараджували одне одному чим могли (С.Чорнобривець); Важко було так жити. Ганна часто плакала, мучилась, не сплячи ночі, але зарадити лихові не могла (Б.Грінченко); – Ідіть і працюйте. А я спробую щось зарадити (А.Дімаров); Хоч би хто підійшов, може б, зарадив чимось (Є.Гуцало).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зараджувати — Радити, давати пораду, помагати порадою; (лихові) запобігати, запомагати що, кого, |до|помагати збутися чого, зарятовувати від; док. ЗАРАДИТИ, (собі) дати собі раду, запомогти себе. Словник синонімів Караванського
- зараджувати — див. допомагати Словник синонімів Вусика
- зараджувати — -ую, -уєш, недок., зарадити, -джу, -диш, док., кого, що, кому, чому і чим та без додатка. Давати пораду, допомагати радою. || Знаходити вихід із скрутного становища. || Надавати якусь допомогу кому-небудь. || безос. Зарадити лихові — знайти вихід із скрутного становища. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зараджувати — зара́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зараджувати — ДОПОМАГА́ТИ кому (подавати матеріальну, моральну тощо допомогу), ПОМАГА́ТИ, СПРИЯ́ТИ, ПІДТРИ́МУВАТИ кого, ПІДДЕ́РЖУВАТИ кого, ЗАРА́ДЖУВАТИ кого, кому, ПІДМАГА́ТИ розм., ПІДПОМАГА́ТИ розм., СПОМАГА́ТИ кого, розм., ЗАПОМАГА́ТИ кому, заст. кого, розм. Словник синонімів української мови
- зараджувати — ЗАРА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАРА́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що, кому, чому і чим та без додатка. Давати пораду, допомагати радою. Ви нас за те своєю радою зарадите (Сл. Гр.); // Знаходити вихід із скрутного становища. Словник української мови в 11 томах