1. Літературне слововживання

затискач

ЗАТИСКАЧ – ЗАТИСКУВАЧ

Затискач, -а, ор. -ем, спец. Пристрій для затискування чогось: затискач вольтметра, затискач електродів, затискач різців, пневматичний затискач, пружинний затискач.

Затискувач, -а, ор. -ем. Особа, що затискує, обмежує кого-небудь у чомусь: затискувач критики.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затискач — затиска́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. затискач — [затиескач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ач'і, р. мн. -ач'іў Орфоепічний словник української мови
  3. затискач — -а, ч., тех. Пристрій для затискання чого-небудь. Хірургічні затискачі — медичні інструменти, призначені для перетискання органів, тканин і предметів при виконанні хірургічних втручань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. затискач — ЗАТИСКА́Ч техн. (пристрій для затискання чого-небудь), ЗАТИ́СКУВАЧ рідше, ЖА́БКА розм. Він увімкнув зварювальний апарат, взяв у руки затискач з електродом і маску (В. Собко); Стальний і мідні проводи захоплюють спеціальними затискачами, або "жабками" (з підручника). Словник синонімів української мови
  5. затискач — ЗАТИСКА́Ч, а, ч., техн. Пристрій для затискання чого-небудь. Він увімкнув зварювальний апарат, взяв у руки затискач з електродом і маску (Собко, Біле полум’я, 1952, 246); Затискач верстата. Словник української мови в 11 томах