1. Великий тлумачний словник сучасної мови

затискач

затиска́ч

-а, ч., тех.

Пристрій для затискання чого-небудь.

Хірургічні затискачі — медичні інструменти, призначені для перетискання органів, тканин і предметів при виконанні хірургічних втручань.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затискач — затиска́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. затискач — ЗАТИСКАЧ – ЗАТИСКУВАЧ Затискач, -а, ор. -ем, спец. Пристрій для затискування чогось: затискач вольтметра, затискач електродів, затискач різців, пневматичний затискач, пружинний затискач. Затискувач, -а, ор. -ем. Особа, що затискує, обмежує кого-небудь у чомусь: затискувач критики. Літературне слововживання
  3. затискач — [затиескач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ач'і, р. мн. -ач'іў Орфоепічний словник української мови
  4. затискач — ЗАТИСКА́Ч техн. (пристрій для затискання чого-небудь), ЗАТИ́СКУВАЧ рідше, ЖА́БКА розм. Він увімкнув зварювальний апарат, взяв у руки затискач з електродом і маску (В. Собко); Стальний і мідні проводи захоплюють спеціальними затискачами, або "жабками" (з підручника). Словник синонімів української мови
  5. затискач — ЗАТИСКА́Ч, а, ч., техн. Пристрій для затискання чого-небудь. Він увімкнув зварювальний апарат, взяв у руки затискач з електродом і маску (Собко, Біле полум’я, 1952, 246); Затискач верстата. Словник української мови в 11 томах