1. Літературне слововживання

збагатити

ЗБАГАТИТИ – ЗБАГАТІТИ

Збагатити, -ачу, -атиш, перех. Зробити когось, щось багатим, збільшуючи прибутки, майно тощо; зробити змістовнішим, досконалішим; збільшити вміст корисних речовин у руді, вугіллі, ґрунті тощо. Бажаю Вам якнайскоріше одужати та збагатити нашу не дуже-то родючу ниву своїми коштовними творами (Панас Мирний).

Збагатіти, -ію, -ієш, неперех. Стати багатим. З того часу цареве царство побільшало і збагатіло (О.Стороженко); З того часу зміцніла й збагатіла Січ (З.Тулуб).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збагатити — збагати́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. збагатити — див. збагачувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збагатити — ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИ рідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНАЛЮВАТИ), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. Словник синонімів української мови
  4. збагатити — Збагати́ти, -гачу́, -гати́ш, -тя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. збагатити — ЗБАГАТИ́ТИ див. збага́чувати. Словник української мови в 11 томах
  6. збагатити — Збагати́ти, -чу, -тиш гл. Обогатить. На землю глянеш — і напоїш, і збагатиш її даремно. К. Псал. 144. Словник української мови Грінченка