1. Літературне слововживання

згори

ЗГОРИ – З ГОРИ

Згори, присл. У напрямку вниз, з висоти тощо, а також переносно. Огонь палав, зоря не гасла, Проміння сиплючи згори (Г.Чупринка); Згори звісилась головою вниз дівчина (А.Хижняк); Невже для того, щоб усунути будь-яку бодай навіть найменшу несправедливість, обов’язково потрібна вказівка згори? (С.Журахович); Гордій не був гарний товариш. Себто – не товариш, – бо він, звичайно, дивився на всіх трохи згори, але проводир (Б.Грінченко).

З гори, ім. з прийм. Нема куди прихилиться, – Хоч з гори та в воду (Т.Шевченко); Сірим змієм плазує шлях з гори в долину (Панас Мирний); Дорога йшла з гори на гору (З.Тулуб).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згори — пр., згори вниз <�вділ, надолину>, зверху, з висоти; (глядіти) П. звисока. Словник синонімів Караванського
  2. згори — присл. 1》 У напрямку вниз; з якого-небудь місця, розташованого вгорі; з висоти. Дивитися згори [вниз] на кого — ставитися до кого-небудь зверхньо, зі зневагою. 2》 перен. З боку керівних органів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згори — згори́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. згори — згори́ заздалегідь, наперед (ср, ст): Я згори бачу, шо то за штучка та Твоя коліжанка, та вона тільки тримається тебе задля твого товариства, бо інакше й близько її там не буде (Авторка); Як у добрій машині, так і в нього все, здавалося... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. згори — диви́тися (погляда́ти) згори́ (зве́рху) вниз (звисока́, зве́рхньо) на кого. Зневажливо, зверхньо ставитися до кого-небудь. Голову завжди несла (мама) якось високо, немов дивилась на всякого згори вниз (Панас Мирний)... Фразеологічний словник української мови
  6. згори — ЗГОРИ́ (у напрямку вниз; з висоти), ЗВЕ́РХУ, ЗВИ́СОКА. Люблю я темну ніч і золоті зірки, Що грають у просторі І дивляться згори на соннії садки (М. Словник синонімів української мови
  7. згори — Згори́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. згори — ЗГОРИ́, присл. 1. У напрямку вниз; з якого-небудь місця, розташованого вгорі; з висоти. Коли це згори доноситься до неї голос: — Галю! Галю!... Словник української мови в 11 томах
  9. згори — Згори́ нар. 1) Сверху. 2) Впередъ. Згори гроші дає. Камен. у. Словник української мови Грінченка