1. Словник української мови в 11 томах

згори

ЗГОРИ́, присл.

1. У напрямку вниз; з якого-небудь місця, розташованого вгорі; з висоти.

Коли це згори доноситься до неї голос: — Галю! Галю! — Галя дивиться — на самому шпилечку Карпо стоїть (Мирний, IV, 1955, 121);

Навкруги чорніло зоране поле, а згори, від повного місяця, лилось блакитне холодне сяйво (Коцюб., І, 1955, 104);

Згори спускається шнурова драбина і по ній злазить додолу в темницю жінка (Л. Укр., II, 1951, 187);

Згори, з арки брами, щось зарипіло (Смолич, І, 1958, 56);

Маленький вогник мерехтів на дні окопу. Його помітили згори, і хтось пустив густу автоматну чергу (Тют., Вир, 1964, 534).

◊ Диви́тися згори́ [вниз] на кого — ставитися до кого-небудь зверхньо, із зневагою.

Не товариш [Гордій], бо він, звичайно, дивився на всіх трохи згори (Гр., II, 1963, 44);

Згори́ дони́зу (до са́мого ни́зу) — цілком, повністю.

Як поставили хрест, то злетілись дрібні пташенята, обсіли його згори до самого низу (Вовчок, І, 1955, 56).

2. перен. З боку вищестоящих класів, керівних органів і т. ін.

Мир не можна укласти тільки згори. Миру треба добиватися знизу (Ленін, 26, 1951, 279);

Невже для того, щоб усунути будь-яку, бодай навіть найменшу несправедливість, обов’язково потрібна вказівка згори? (Жур., Звич. турботи, 1960, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згори — ЗГОРИ – З ГОРИ Згори, присл. У напрямку вниз, з висоти тощо, а також переносно. Огонь палав, зоря не гасла, Проміння сиплючи згори (Г.Чупринка); Згори звісилась головою вниз дівчина (А. Літературне слововживання
  2. згори — пр., згори вниз <�вділ, надолину>, зверху, з висоти; (глядіти) П. звисока. Словник синонімів Караванського
  3. згори — присл. 1》 У напрямку вниз; з якого-небудь місця, розташованого вгорі; з висоти. Дивитися згори [вниз] на кого — ставитися до кого-небудь зверхньо, зі зневагою. 2》 перен. З боку керівних органів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. згори — згори́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. згори — згори́ заздалегідь, наперед (ср, ст): Я згори бачу, шо то за штучка та Твоя коліжанка, та вона тільки тримається тебе задля твого товариства, бо інакше й близько її там не буде (Авторка); Як у добрій машині, так і в нього все, здавалося... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. згори — диви́тися (погляда́ти) згори́ (зве́рху) вниз (звисока́, зве́рхньо) на кого. Зневажливо, зверхньо ставитися до кого-небудь. Голову завжди несла (мама) якось високо, немов дивилась на всякого згори вниз (Панас Мирний)... Фразеологічний словник української мови
  7. згори — ЗГОРИ́ (у напрямку вниз; з висоти), ЗВЕ́РХУ, ЗВИ́СОКА. Люблю я темну ніч і золоті зірки, Що грають у просторі І дивляться згори на соннії садки (М. Словник синонімів української мови
  8. згори — Згори́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. згори — Згори́ нар. 1) Сверху. 2) Впередъ. Згори гроші дає. Камен. у. Словник української мови Грінченка