здоровити

ЗДОРОВИТИ – ЗДОРОВШАТИ, ЗДОРОВІТИ, ЗДОРОВІШАТИ

Здоровити, -влю, -виш, перех. Поздоровляти; вітатися. Нікого [Івоніка] не здоровив. Не бачив нікого. Його також ніхто не здоровив (О. Кобилянська); Здоровлю родичів і сестру, тебе теж цілую (В.Стефаник).

Здоровшати, рідше здоровіти, здоровішати. Ставати здоровшим. Дьяконов ніби справді здоровшав за роботою (О.Гончар); Унизу по яру річечка бігла, невелика, ..вода у ній, як скло, чиста, а нап’єшся булотак і чуєш, що здоровієш (Панас Мирний); Дівка росла, здоровішала (Ю.Яновський).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здоровити — здоро́вити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. здоровити — див. вітати Словник синонімів Вусика
  3. здоровити — -влю, -виш; мн. здоровлять; недок., перех., розм. 1》 Те саме, що поздоровляти. 2》 також без додатка. Здоровкатися, вітатися з ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. здоровити — здорови́ти вітати (ст): Ніхто з українців не удержував з ним відносин, ніхто його на вулиці не здоровив, ані не відповідав на його поздоровлення (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. здоровити — ВІТА́ТИ (говорити або писати приємні слова комусь з нагоди дня народження, ювілею, свята, приємної події; слати привіт), ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ), ЗДОРО́ВИТИ розм., ГРАТУЛЮВА́ТИ кому, зах., ВІНШУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  6. здоровити — ЗДОРО́ВИТИ, влю, виш; мн. здоро́влять; недок., перех., розм. 1. Те саме, що поздоровля́ти. З нею залюбки віталися, ..здоровили з приїздом матусі і сина (Баш, На.. дорозі, 1967, 89); — Вона [черешня] завжди перша здоровить мене з весною,— каже старий (М. Словник української мови в 11 томах
  7. здоровити — Здоро́вити, -влю, -виш гл. Поздравлять. Желех. Словник української мови Грінченка