здогадливий
ЗДОГАДЛИВИЙ – ЗДОГАДНИЙ
Здогадливий. Який швидко про все здогадується; кмітливий. Пані була настільки здогадлива, що постелила так, щоб Дарчина отоманка стояла поруч таткового ліжка. Шепталася Дарка з татком аж запівніч (Ірина Вільде); Перехрестик вагався, не знаючи, з чого почати розмову. Це помітила здогадлива дівчина й заговорила перша (С.Добровольський).
Здогадний. Який ґрунтується на здогадах: здогадний результат.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здогадливий — здога́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
- здогадливий — Кмітливий, тямовитий, беручкий, (винахідливіш) б. з. порадливий. Словник синонімів Караванського
- здогадливий — -а, -е. Який швидко про все здогадується або легко знаходить правильне рішення; кмітливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- здогадливий — КМІТЛИ́ВИЙ (здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось), ТЯМУ́ЩИЙ (ТЯМУ́ЧИЙ), ТЯМКИ́Й, ТЯМОВИ́ТИЙ, ТЯМКОВИ́ТИЙ розм., ХИ́ТРИЙ, МЕТИКО́ВАНИЙ розм., МЕТИКУВА́ТИЙ розм., ПОКМІ́ТЛИВИЙ діал.; ШТУДЕ́РНИЙ діал.; МЕТКИ́Й, ПРОМІТНИ́Й розм. Словник синонімів української мови
- здогадливий — ЗДОГА́ДЛИВИЙ, а, е. Який швидко про все здогадується або легко знаходить правильне рішення; кмітливий. — Господи! — каже [русин].— Які сі жінки здогадливі! (Мак., Вибр., 1954, 4); Мицько був здогадливий та повернув справою так, як їй і слід бути (Март. Словник української мови в 11 томах