зцілений
ЗЦІЛЕНИЙ – ЗЦІЛЕННИЙ
Зцілений. Якого зцілили: зцілений від ран.
Зціленний. Який піддається лікуванню, може бути зцілений; зцілимий.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зцілений — зцілений – зціленний Розрізняються значенням. Зцілений (дієприкметник) – такий, якого зцілили. Зцілений від ран. Зціленний (прикметник) – такий, якого можна зцілити; що піддається лікуванню. Зціленна рана, зціленна хвороба. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- зцілений — зці́лений дієприкметник якого зцілили Орфографічний словник української мови
- зцілений — [сц’ілеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (якого зцілили) Орфоепічний словник української мови
- зцілений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зцілити. Зцілений від ран. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зцілений — Зці́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зцілений — ЗЦІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зціли́ти. Зцілений від ран. Словник української мови в 11 томах