зізнаватися
ЗІЗНАВАТИСЯ, -наюся, -наєшся, ЗІЗНАТИСЯ.
Говорити відверто про свій стан, свої вчинки тощо; признаватися в чомусь; свідчити під час допитів або на суді. – Не міг більше в собі носити, то прийшов правду розказати, зізнатись у всьому (Є.Гуцало); – Коли допитуватимуть – не зізнаватись. Він один, а нас повна камера (Ю.Збанацький). Пор. дізнаватися.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зізнаватися — зізнава́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зізнаватися — див. признаватися Словник синонімів Вусика
- зізнаватися — -аюся, -аєшся, недок., зізнатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Казати відверто про свій стан, свої вчинки і т. ін.; признаватися в чому-небудь. 2》 юр. Подавати усно чи письмово якісь відомості, дані про кого-, що-небудь, свідчити під час допитів або на суді. 3》 з ким – чим, діал. Знайомитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зізнаватися — хохл. (сознаваться) визнавати Словник чужослів Павло Штепа
- зізнаватися — ЗІЗНАВА́ТИСЯ (говорити відверто про свої дії, вчинки, думки і т. ін.), ПРИЗНАВА́ТИСЯ, ВІДКРИВА́ТИСЯ. — Док.: зізна́тися, призна́тися, відкри́тися. — Не міг більше в собі носити, то прийшов правду розказати, зізнатись у всьому (Є. Словник синонімів української мови
- зізнаватися — ЗІЗНАВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗІЗНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Говорити відверто про свій стан, свої вчинки і т. ін.; признаватися в чому-небудь. Словник української мови в 11 томах