зізнаватися

зізнава́тися

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зізнаватися — ЗІЗНАВАТИСЯ, -наюся, -наєшся, ЗІЗНАТИСЯ. Говорити відверто про свій стан, свої вчинки тощо; признаватися в чомусь; свідчити під час допитів або на суді. – Не міг більше в собі носити, то прийшов правду розказати, зізнатись у всьому (Є. Літературне слововживання
  2. зізнаватися — див. признаватися Словник синонімів Вусика
  3. зізнаватися — -аюся, -аєшся, недок., зізнатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Казати відверто про свій стан, свої вчинки і т. ін.; признаватися в чому-небудь. 2》 юр. Подавати усно чи письмово якісь відомості, дані про кого-, що-небудь, свідчити під час допитів або на суді. 3》 з ким – чим, діал. Знайомитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зізнаватися — хохл. (сознаваться) визнавати Словник чужослів Павло Штепа
  5. зізнаватися — ЗІЗНАВА́ТИСЯ (говорити відверто про свої дії, вчинки, думки і т. ін.), ПРИЗНАВА́ТИСЯ, ВІДКРИВА́ТИСЯ. — Док.: зізна́тися, призна́тися, відкри́тися. — Не міг більше в собі носити, то прийшов правду розказати, зізнатись у всьому (Є. Словник синонімів української мови
  6. зізнаватися — ЗІЗНАВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗІЗНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Говорити відверто про свій стан, свої вчинки і т. ін.; признаватися в чому-небудь. Словник української мови в 11 томах