1. Словник української мови в 11 томах

зізнаватися

ЗІЗНАВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗІЗНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Говорити відверто про свій стан, свої вчинки і т. ін.; признаватися в чому-небудь.

У нього був тиф, а він довго не зізнавався (Гончар, II, 1959, 143);

Марія зізналася, що тоді, коли Іванові оголосили сувору догану, вона хотіла була прийти до нього, але не зважилась (Руд., Остання шабля,1959, 441).

2. юр. Подавати усно чи письмово якісь відомості, дані про кого-, що-небудь, свідчити під час допитів або на суді.

— Коли допитуватимуть — не зізнаватись. Він один, а нас повна камера (Збан., Єдина, 1959, 229);

— Пан Дорошко, навіщо вам помирати не своєю смертю? Ви можете одержати від нас винагороду, коли чесно у всьому зізнаєтесь (Цюпа, Назустріч.., 1958, 209).

3. з ким — чим, діал. Знайомитися.

Чому він і досі не поголив своєї покуйовдженої бороди (бо ж ми їхали в країну голених), я не питав — незручно. Ми тільки-но зізналися (Досв., Вибр., 1959, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зізнаватися — зізнава́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зізнаватися — ЗІЗНАВАТИСЯ, -наюся, -наєшся, ЗІЗНАТИСЯ. Говорити відверто про свій стан, свої вчинки тощо; признаватися в чомусь; свідчити під час допитів або на суді. – Не міг більше в собі носити, то прийшов правду розказати, зізнатись у всьому (Є. Літературне слововживання
  3. зізнаватися — див. признаватися Словник синонімів Вусика
  4. зізнаватися — -аюся, -аєшся, недок., зізнатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Казати відверто про свій стан, свої вчинки і т. ін.; признаватися в чому-небудь. 2》 юр. Подавати усно чи письмово якісь відомості, дані про кого-, що-небудь, свідчити під час допитів або на суді. 3》 з ким – чим, діал. Знайомитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зізнаватися — хохл. (сознаваться) визнавати Словник чужослів Павло Штепа
  6. зізнаватися — ЗІЗНАВА́ТИСЯ (говорити відверто про свої дії, вчинки, думки і т. ін.), ПРИЗНАВА́ТИСЯ, ВІДКРИВА́ТИСЯ. — Док.: зізна́тися, призна́тися, відкри́тися. — Не міг більше в собі носити, то прийшов правду розказати, зізнатись у всьому (Є. Словник синонімів української мови