корисний

КОРИСНИЙ – КОРИСЛИВИЙ

Корисний (для кого-чого, кому). Який дає добрі наслідки, користь; який використовується за певним призначенням тощо: корисна робота, корисна площа, корисні копалини, корисні зауваження, корисні поради, коефіцієнт корисної дії.

Корисливий. Який прагне власної вигоди, наживи; який ґрунтується на користі: корислива людина, корисливі міркування, корислива мета.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корисний — -а, -е. 1》 Який дає, приносить добрі наслідки. || у знач. ім. корисне, -ного, с. Те, що дає користь (у 1 знач.). || Здатний приносити користь (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. корисний — Пожиточний, небезкорисний, г. хосенний; ВИГІДНИЙ; (хід мотора) робочий Словник синонімів Караванського
  3. корисний — ВИ́ГІДНИЙ (який дає, приносить кому-небудь матеріальну вигоду, прибутки), КОРИ́СНИЙ, ЕКОНОМІ́ЧНИЙ (який дає можливість зекономити); ПРИБУТКО́ВИЙ, ПОПЛА́ТНИЙ діал. (який дає прибутки). Колективна.. праця корисніша, вигідніша (О. Словник синонімів української мови
  4. корисний — КО́РИ́СНИЙ, а, е. 1. Який дає, приносить добрі наслідки; — Я все коло того господарства. Робота це корисна, але дуже монотонна,— сказала Ватя (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. корисний — КО́РИ́СНИЙ, а, е. 1. Який дає, приносить добрі наслідки. Усе Писання Богом натхненне і корисне до навчання, .. щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова (Біблія. Пер. І. Огієнка); – Я все коло того господарства. Словник української мови у 20 томах
  6. корисний — (який приносить користь) розм. пожиточний, (бажає добра комусь) добрий, доброчинний. Словник синонімів Полюги
  7. корисний — ко́ри́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  8. корисний — У яких випадках доцільно вживати корисний, а в яких корисливий? Сплутування цих прикметників призводить до прикрих помилок, перекручення змісту, бо один з них виражає позитивну якість, а другий – негативну. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  9. корисний — [кориеснией і кориснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  10. корисний — Кори́сний, -на, -не хосе́нний = кори́сний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)