1. Літературне слововживання

корелятивний

КОРЕЛЯТИВНИЙ – КОРЕЛЯЦІЙНИЙ

Корелятивний, книжн. Який перебуває у взаємній залежності; співвідносний: корелятивні зміни, корелятивні поняття.

Кореляційний, книжн. Який стосується кореляції: кореляційна залежність.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корелятивний — кореляти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. корелятивний — Коррелятивный — correlative — korrelativ — співвідносний, взаємнозумовлений. Гірничий енциклопедичний словник
  3. корелятивний — -а, -е, книжн. Який перебуває у взаємній залежності, у взаємному зв'язку; співвідносний. Корелятивні зміни. Корелятивні поняття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. корелятивний — Сучинний, взаємодійний Словник чужослів Павло Штепа
  5. корелятивний — КОРЕЛЯТИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до корелята, пов'язаний з ним. – Але ж так звана сьома корелятивна алель існує лише в нашій уяві, гіпотетично (О. Словник української мови у 20 томах
  6. корелятивний — кореляти́вний (від ко... і лат. relatus – віднесений) співвідносний, взаємно зумовлений. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. корелятивний — СПІВВІДНО́СНИЙ (який перебуває у взаємній залежності, взаємному зв'язку), ВІДПОВІ́ДНИЙ, КОРЕЛЯТИ́ВНИЙ книжн., КОРЕЛЯЦІ́ЙНИЙ книжн. Співвідносні поняття; Співвідносні величини. Словник синонімів української мови
  8. корелятивний — Кореляти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. корелятивний — КОРЕЛЯТИ́ВНИЙ, а, е, книжн. Який перебував у взаємній залежності, у взаємному зв’язку; співвідносний. Корелятивні зміни; Корелятивні поняття. Словник української мови в 11 томах