крокет

КРОКЕТ – КРИКЕТ

Крокет, -у. Гра, в якій гравці ударами дерев’яних молотків проводять свої шари крізь дротяні ворітця.

Крикет, -у. Спортивна гра з дерев’яним м’ячем, яка відбувається на прямокутному трав’яному полі.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

крокет — кроке́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
крокет — -у, ч. Гра, за правилами якої крізь розставлені в певному порядку на майданчику дротяні ворітця проганяють дерев'яними молотками дерев'яні кулі. Великий тлумачний словник сучасної мови
крокет — КРОКЕ́Т¹, у, ч. Гра, за правилами якої крізь розставлені в певному порядку на майданчику дротяні ворітця проганяють дерев'яними молотками дерев'яні кулі. З дальнього плацу доносилися голоси хворих, що грали в крокет (М. Словник української мови у 20 томах
крокет — кроке́т (англ., франц. croquet, від crochet – гачок) спортивна гра. Кожний з учасників команди ударами молотка по дерев’яній кулі намагається швидше провести її через відповідно поставлені на майданчику дужки. Словник іншомовних слів Мельничука
крокет — Гра та відпочинок для 2-8 осіб, популярна переважно у XIX ст.; полягає у якнайшвидшому проведенні через ряд воріт дерев'яних куль ударами спеціального молотка. Універсальний словник-енциклопедія
крокет — Кроке́т, -ту; крокува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
крокет — КРОКЕ́Т, у, ч. Гра, за правилами якої крізь розставлені в певному порядку на майданчику дротяні ворітця проганяють дерев’яними молотками дерев’яні кулі. — Лишимо й панові трохи земельки.. на яку грядку.. та на крокет… (Коцюб.. Словник української мови в 11 томах