1. Словник української мови в 11 томах

крокет

КРОКЕ́Т, у, ч. Гра, за правилами якої крізь розставлені в певному порядку на майданчику дротяні ворітця проганяють дерев’яними молотками дерев’яні кулі.

— Лишимо й панові трохи земельки.. на яку грядку.. та на крокет… (Коцюб.. II, 1955, 390);

Ніби тут розчищали майдан для крокету, де гратимуть велетні (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 113);

Тополя повиточував кулі для крокету й кеглів і навіть відполірував їх (Бойч., Молодість, 1949, 296).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крокет — кроке́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. крокет — КРОКЕТ – КРИКЕТ Крокет, -у. Гра, в якій гравці ударами дерев’яних молотків проводять свої шари крізь дротяні ворітця. Крикет, -у. Спортивна гра з дерев’яним м’ячем, яка відбувається на прямокутному трав’яному полі. Літературне слововживання
  3. крокет — -у, ч. Гра, за правилами якої крізь розставлені в певному порядку на майданчику дротяні ворітця проганяють дерев'яними молотками дерев'яні кулі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крокет — КРОКЕ́Т¹, у, ч. Гра, за правилами якої крізь розставлені в певному порядку на майданчику дротяні ворітця проганяють дерев'яними молотками дерев'яні кулі. З дальнього плацу доносилися голоси хворих, що грали в крокет (М. Словник української мови у 20 томах
  5. крокет — кроке́т (англ., франц. croquet, від crochet – гачок) спортивна гра. Кожний з учасників команди ударами молотка по дерев’яній кулі намагається швидше провести її через відповідно поставлені на майданчику дужки. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. крокет — Гра та відпочинок для 2-8 осіб, популярна переважно у XIX ст.; полягає у якнайшвидшому проведенні через ряд воріт дерев'яних куль ударами спеціального молотка. Універсальний словник-енциклопедія
  7. крокет — Кроке́т, -ту; крокува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)