1. Літературне слововживання

кістлявий

КІСТЛЯВИЙ – КОСТИСТИЙ – КІСТЯНИЙ

Кістлявий. Худий, з випнутими кістками: кістлява людина, кістляві плечі. Під іконами лежав Томаш, довгий, кістлявий і жовтий, з запалими очима і загостреним носом (З.Тулуб).

Костистий. 1. Який має широкі, великі, випнуті кістки; ширококостий: костистий у плечах, костисте обличчя. 2. Який має багато дрібних кісток: костиста риба. 3. Те саме, що кістлявий: костисті руки, костисті пальці.

Кістяний. Зроблений або видобутий з кістки: кістяний гребінець, кістяні наконечники списів, кістяний клей, кістяне борошно.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кістлявий — кістля́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кістлявий — Кістявий, кіщавий, кощавий, д. кошелявий, р. костистий. Словник синонімів Караванського
  3. кістлявий — див. худий Словник синонімів Вусика
  4. кістлявий — [к'іст'л’авией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. кістлявий — -а, -е. 1》 Худий, з випнутими кістками. 2》 у знач. ім. кістлява, -вої, ж., перен., фам. Про смерть. 3》 Те саме, що костистий 3). Кістлява риба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кістлявий — КІСТЛЯ́ВИЙ, а, е. 1. Худий, з випнутими кістками. В ноги упав сердешний Микита Уласович та кістляві руки відьомські цілує (Г. Квітка-Основ'яненко); На кістлявих її плечах сіріє сорочка (Панас Мирний); Гетьман .. Словник української мови у 20 томах
  7. кістлявий — КІСТЛЯ́ВИЙ (про людину, тварину та частини їхнього тіла — худий, з випнутими кістками), КОСТИ́СТИЙ, КОЩА́ВИЙ, МАСЛАКУВА́ТИЙ, СУХОКО́СТИЙ розм., ХУДОКО́СТИЙ розм.; СУХОРЕ́БРИЙ розм., ХУДОРЕ́БРИЙ розм. (дуже худий, з випнутими ребрами). Словник синонімів української мови
  8. кістлявий — Кістля́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. кістлявий — КІСТЛЯ́ВИЙ, а, е. 1. Худий, з випнутими кістками. На кістлявих її плечах сіріє сорочка (Сл. Гр.); В ноги упав сердешний Микита Уласович та кістляві руки відьомські цілує (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  10. кістлявий — Кістлявий, -а, -е Костлявый. Хто тілько кістлявим пальцем проштрикує у носі ямки, замість табаки. Кв. І. 243. На кістлявих її плечіх сіріє сорочка. Мир. Пов. І. 121. Словник української мови Грінченка