лес

Значення в інших словниках

1. лес — лес іменник чоловічого роду осадочна порода Орфографічний словник української мови
2. лес — Лінійно-експлуатаційна служба Гірничий енциклопедичний словник
3. лес — -у, ч. Ґрунтоутворювальна гірська осадова порода сірувато-жовтого, іноді бурого або червонувато-бурого кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лес — ЛЕС, у, ч. Ґрунтотвірна гірська осадкова порода сірувато-жовтого, іноді бурого або червонувато-бурого кольору. В лесах Приазов'я виявлені лише поодинокі черепашки наземних молюсків (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
5. лес — (нім. Löss) однорідна пориста тонкозерниста осадочна гірська порода, що складається переважно з зерен кварцу, польового шпату, слюди, а також глинистих мінералів тощо; сіро-жовтого, червонувато-бурого кольору. На Л. утворюються родючі грунти. Словник іншомовних слів Мельничука
6. лес — Осадова гірська порода, складається переважно з дрібних зерен кварцу (до 80%), глинистих мінералів і кальциту; виник внаслідок навіювання вітром пилу; жовтий, пухкий, пористий; матірна порода родючих ґрунтів. Універсальний словник-енциклопедія
7. лес — ЛЕС, у, ч. Грунтоутворююча гірська осадочна порода сірувато-жовтого, іноді бурого або червонувато-бурого кольору. В лесах Приазов’я виявлені лише поодинокі черепашки наземних молюсків (Геол. Укр. Словник української мови в 11 томах