1. Літературне слововживання

люстрації

I

-ій, мн. Релігійні обряди, пов’язані з уявленнями про очисну силу магічних дій.

II

-ій, мн. У Польщі (XVI–XVIII ст.), Литві, Білорусі, Україні (XVIII–XIX ст.) – періодичні описи державного майна для обліку доходів.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люстрації — I -ій, мн. 1》 іст. У західних губерніях царської Росії – описи мешканців державних або орендованих маєтків із метою встановлення доходів з них. || Визначення доходів з нерухомого майна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. люстрації — люстра́ції I (польс. lustracja – перевірка, від лат. lustrum – податний або фіскальний період) періодичні описи державних маєтностей з метою визначення їхньої прибутковості. Провадилися з 1562 р. до кінця 18 ст. в Польщі, а в 1778 – 1876 pp. Словник іншомовних слів Мельничука