1. Великий тлумачний словник сучасної мови

люстрації

люстра́ції

I -ій, мн.

1》 іст. У західних губерніях царської Росії – описи мешканців державних або орендованих маєтків із метою встановлення доходів з них.

|| Визначення доходів з нерухомого майна.

2》 Заборона функціонерам високого рангу усунутої від влади в країні політичної партії протягом певного часу обіймати посади в державному апараті, обиратися в представницькі органи, бути суддями і т. ін.

|| У деяких посткомуністичних країнах Центральної та Східної Європи – заборона колишнім співробітникам секретних служб упродовж певного часу обіймати державні посади, а також публікація списків їхніх агентів-донощиків. Закон про люстрації.

II -ій, мн.

Релігійно-магічні обряди, які, за уявленням віруючих, охороняють від хвороб та інших бід.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люстрації — I -ій, мн. Релігійні обряди, пов’язані з уявленнями про очисну силу магічних дій. II -ій, мн. У Польщі (XVI–XVIII ст.), Литві, Білорусі, Україні (XVIII–XIX ст.) – періодичні описи державного майна для обліку доходів. Літературне слововживання
  2. люстрації — люстра́ції I (польс. lustracja – перевірка, від лат. lustrum – податний або фіскальний період) періодичні описи державних маєтностей з метою визначення їхньої прибутковості. Провадилися з 1562 р. до кінця 18 ст. в Польщі, а в 1778 – 1876 pp. Словник іншомовних слів Мельничука