мелодійний

МЕЛОДІЙНИЙ – МЕЛОДИЧНИЙ

Мелодійний. Милозвучний: мелодійний голос. Ніжні співи мелодійні І молитви релігійні Я оддам палким вітрам (Г.Чупринка).

Мелодичний. Який стосується мелодії: мелодична основа пісень.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мелодійний — Мелодичний, милозвучний, милозгучний, приємний <�на слух>; (мотив) наспівний. Словник синонімів Караванського
  2. мелодійний — -а, -е. 1》 Приємний для слуху; милозвучний. 2》 спец., рідко. Те саме, що мелодичний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мелодійний — МЕЛОДІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Приємний для слуху; милозвучний. В урочистій тиші чулось лиш бухання моря та срібне, мелодійне цвірінькання південного цвіркуна (М. Коцюбинський); Пісня зачарувала всіх. Словник української мови у 20 томах
  4. мелодійний — МЕЛОДІ́ЙНИЙ (приємний для слуху), МИЛОЗВУ́ЧНИЙ, БЛАГОЗВУ́ЧНИЙ, ДОБРОЗВУ́ЧНИЙ розм.; ПРОЗО́РИЙ (високий, ніжний); МУЗИ́ЧНИЙ (який нагадує музику). Звідусюди чути мелодійний дзенькіт дійниць і дзвінке тинькання молочних цівок об їх сріблясті стінки (З. Словник синонімів української мови
  5. мелодійний — мелоді́йний прикметник від: мело́дія Орфографічний словник української мови
  6. мелодійний — Милозвучний Словник чужослів Павло Штепа
  7. мелодійний — МЕЛОДІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Приємний для слуху; милозвучний. В урочистій тиші чулось лиш бухання моря та срібне, мелодійне цвірінькання південного цвіркуна (Коцюб., І, 1955, 293); Пісня зачарувала всіх. Словник української мови в 11 томах
  8. мелодійний — Мелоді́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)