мелодійний
МЕЛОДІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Приємний для слуху; милозвучний.
В урочистій тиші чулось лиш бухання моря та срібне, мелодійне цвірінькання південного цвіркуна (Коцюб., І, 1955, 293);
Пісня зачарувала всіх. Два ніжні мелодійні голоси злилися в один, засумували, зажурилися над долею нещасливої красуні Суліко (Збан., Між.. людьми, 1955, 14);
Музика грає Повільний мелодійний менует (Перв., II, 1958, 68).
2. спец., рідко. Те саме, що мелоди́чний 1.
У процесі "випробування" пісенної творчості композиторів народ вносить і свої корективи до окремих мелодійних зворотів, пристосовуючи їх до свого музичного мислення (Мист., 6, 1955, 10).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мелодійний — мелоді́йний прикметник від: мело́дія Орфографічний словник української мови
- мелодійний — МЕЛОДІЙНИЙ – МЕЛОДИЧНИЙ Мелодійний. Милозвучний: мелодійний голос. Ніжні співи мелодійні І молитви релігійні Я оддам палким вітрам (Г.Чупринка). Мелодичний. Який стосується мелодії: мелодична основа пісень. Літературне слововживання
- мелодійний — Мелодичний, милозвучний, милозгучний, приємний <�на слух>; (мотив) наспівний. Словник синонімів Караванського
- мелодійний — -а, -е. 1》 Приємний для слуху; милозвучний. 2》 спец., рідко. Те саме, що мелодичний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мелодійний — Милозвучний Словник чужослів Павло Штепа
- мелодійний — МЕЛОДІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Приємний для слуху; милозвучний. В урочистій тиші чулось лиш бухання моря та срібне, мелодійне цвірінькання південного цвіркуна (М. Коцюбинський); Пісня зачарувала всіх. Словник української мови у 20 томах
- мелодійний — МЕЛОДІ́ЙНИЙ (приємний для слуху), МИЛОЗВУ́ЧНИЙ, БЛАГОЗВУ́ЧНИЙ, ДОБРОЗВУ́ЧНИЙ розм.; ПРОЗО́РИЙ (високий, ніжний); МУЗИ́ЧНИЙ (який нагадує музику). Звідусюди чути мелодійний дзенькіт дійниць і дзвінке тинькання молочних цівок об їх сріблясті стінки (З. Словник синонімів української мови
- мелодійний — Мелоді́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)