1. Літературне слововживання

механічний

МЕХАНІЧНИЙ – МЕХАНІСТИЧНИЙ

Механічний. 1. Який стосується механіки, механізмів; пов’язаний з ремонтом і складанням машин і механізмів тощо: механічна енергія, механічні якості матеріалу, механічне охолодження, механічна пила, механічна майстерня. 2. Машинальний, автоматичний, свідомо не регульований: механічні рухи, механічна робота, механічне запам’ятовування.

Механістичний. Який стосується механіцизму – антидіалектичного філософського напрямку, який усю багатогранність світу зводить до механічного руху однорідних часточок матерії, а складні закономірності розвитку – до законів механіки: механістична теорія.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. механічний — механі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. механічний — (жест) МАШИНАЛЬНИЙ; (підхід) механістичний, неглибокий, поверховий. Словник синонімів Караванського
  3. механічний — [меихан’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. механічний — -а, -е. 1》 Стос. до механіки (у 1 знач.); пов'язаний з процесами та явищами, що їх вивчає механіка. Механічний рух. Механічна енергія фіз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. механічний — МЕХАНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до механіки (у 1 знач.); пов'язаний з процесами та явищами, які вивчає механіка. В паровозі (і взагалі в паровій машині) теплова енергія перетворюється в механічну; при цьому виконується робота... Словник української мови у 20 томах
  6. механічний — механі́чний (грец. μηχανικός) 1. Належний до механіки або механізму. 2. Той, що діє за допомогою механізму. 3. Не пов’язаний з свідомістю, той, що відбувається без участі волі людини, машинальний. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. механічний — МАШИНА́ЛЬНИЙ (про рух, який виконується підсвідомо, без участі волі людини), АВТОМАТИ́ЧНИЙ, МЕХАНІ́ЧНИЙ, ВІДРУХО́ВИЙ. Задзвонив телефон, і Зіна машинальним жестом підняла трубку (О. Словник синонімів української мови
  8. механічний — Механі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. механічний — МЕХАНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до механіки (у 1 знач.); пов’язаний з процесами та явищами, які вивчає механіка. В паровозі (і взагалі в паровій машині) теплова енергія перетворюється в механічну... Словник української мови в 11 томах