1. Великий тлумачний словник сучасної мови

механічний

механі́чний

-а, -е.

1》 Стос. до механіки (у 1 знач.); пов'язаний з процесами та явищами, що їх вивчає механіка. Механічний рух.

Механічна енергія фіз. — енергія механічного руху і взаємодії тіл системи чи їх частин, яка дорівнює сумі кінетичної і потенціальної енергії цієї системи.

2》 Те саме, що механістичний.

|| перен. Який не враховує складності та своєрідності явищ, не проникає в їхню сутність; поверховий. Механічний матеріалізм.

3》 Стос. до механізмів (у 1 знач.); який діє або здійснюється за допомогою механізмів.

Механічні музичні інструменти — музичні інструменти зі спеціальними пристроями для виконання музики без участі музиканта (шарманка, фортепіано та ін.).

4》 Який має безпосереднє відношення до виготовлення або ремонту машин і механізмів. Механічна майстерня. Механічний цех.

|| у знач. ім. механічна, -ної, ж. Майстерня, в якій виготовляють або ремонтують машини і механізми.

5》 перен. Не пов'язаний зі свідомістю, який виконується без участі волі людини; несвідомий, автоматичний, машинальний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. механічний — механі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. механічний — МЕХАНІЧНИЙ – МЕХАНІСТИЧНИЙ Механічний. 1. Який стосується механіки, механізмів; пов’язаний з ремонтом і складанням машин і механізмів тощо: механічна енергія, механічні якості матеріалу, механічне охолодження, механічна пила, механічна майстерня. Літературне слововживання
  3. механічний — (жест) МАШИНАЛЬНИЙ; (підхід) механістичний, неглибокий, поверховий. Словник синонімів Караванського
  4. механічний — [меихан’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. механічний — МЕХАНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до механіки (у 1 знач.); пов'язаний з процесами та явищами, які вивчає механіка. В паровозі (і взагалі в паровій машині) теплова енергія перетворюється в механічну; при цьому виконується робота... Словник української мови у 20 томах
  6. механічний — механі́чний (грец. μηχανικός) 1. Належний до механіки або механізму. 2. Той, що діє за допомогою механізму. 3. Не пов’язаний з свідомістю, той, що відбувається без участі волі людини, машинальний. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. механічний — МАШИНА́ЛЬНИЙ (про рух, який виконується підсвідомо, без участі волі людини), АВТОМАТИ́ЧНИЙ, МЕХАНІ́ЧНИЙ, ВІДРУХО́ВИЙ. Задзвонив телефон, і Зіна машинальним жестом підняла трубку (О. Словник синонімів української мови
  8. механічний — Механі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. механічний — МЕХАНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до механіки (у 1 знач.); пов’язаний з процесами та явищами, які вивчає механіка. В паровозі (і взагалі в паровій машині) теплова енергія перетворюється в механічну... Словник української мови в 11 томах