наполовину

НАПОЛОВИНУ – НА ПОЛОВИНУ

Наполовину, присл. У розмірі або обсязі, що охоплює половину когось, чогось; пополам з чимсь. Від озера до парку прямував уже наполовину готовий вузенький канал (Ю.Смолич); Він був наполовину нижчий від Дениса (Григорій Тютюнник); У Степана сміх наполовину з кашлем (М.Рильський).

На половину, ім. з прийм. [Явдоха:] Он поки старий дяк був, то учеників скільки у школі було, а тепер і на половину не набереться (Панас Мирний); А Юхим Боринецьуже не косар, відстав аж на половину покосу (С.Чорнобривець).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наполовину — наполови́ну прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. наполовину — пр., напів, пів-на-пів; (з чим) НАВПІЛ; (глухий) частково, не зовсім. Словник синонімів Караванського
  3. наполовину — присл. 1》 У розмірі чи обсязі, що охоплює половину кого-, чого-небудь. 2》 Пополам з чим-небудь; з домішкою, з ознакою, з елементами чогось. 3》 Частково, не зовсім, не повністю або значною мірою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наполовину — НАПОЛОВИ́НУ, присл. 1. У розмірі або обсязі, що охоплює половину кого-, чого-небудь. Нудить .. і через те не можу їсти, навіть молока випиваю наполовину менше (М. Коцюбинський); Дагаров озирнувся навколо і, пригнувшись, пірнув у майстерню. Словник української мови у 20 томах
  5. наполовину — НАПОЛОВИ́НУ (у розмірі або обсязі, що охоплює половину кого-, чого-небудь), ПІ́В-НА-ПІ́В розм., ВПОЛОВИ́НУ (УПОЛОВИ́НУ) рідко; ВДВО́Є (УДВО́Є), ВДВІ́ЧІ (УДВІ́ЧІ) (при показі збільшення або зменшення ознаки, кількості, розміру тощо). Словник синонімів української мови
  6. наполовину — Наполови́ну, присл.; на полови́ну чого, імен. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. наполовину — НАПОЛОВИ́НУ, присл. 1. У розмірі або обсязі, що охоплює половину кого-, чого-небудь. Нудить.. і через те не можу їсти, навіть молока випиваю наполовину менше (Коцюб., III, 1956, 443); Дагаров озирнувся навколо і, пригнувшись, пірнув у майстерню. Словник української мови в 11 томах