1. Словник української мови в 11 томах

наполовину

НАПОЛОВИ́НУ, присл.

1. У розмірі або обсязі, що охоплює половину кого-, чого-небудь.

Нудить.. і через те не можу їсти, навіть молока випиваю наполовину менше (Коцюб., III, 1956, 443);

Дагаров озирнувся навколо і, пригнувшись, пірнув у майстерню. Слідом зайшов Баглам, але вліз тільки наполовину, бо більше вже не було місця (Панч, І, 1956, 58);

Він.. з кишені дістав наполовину вівсяного, наполовину картопляного коржа, що спекла дбайлива Катерина (Чорн., Визвол. земля, 1959, 41).

2. Пополам з чим-небудь; з домішкою, з ознакою, з елементами чогось.

Чай, наполовину з вином, мов цілюща вода, гасив ту страшенну печію, що піднялася і в роті, і в грудях від однієї ложечки рому (Мирний, III, 1954, 278).

3. Частково, не зовсім, не повністю або значною мірою.

Великий гурт людей стоїть коло похилої хати, наполовину розваленої (Л. Укр., III, 1952, 730);

Голова цього досить ще молодого чоловіка була наполовину сива, аж біла! (Ле, В снопі.., 1960, 195).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наполовину — наполови́ну прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. наполовину — НАПОЛОВИНУ – НА ПОЛОВИНУ Наполовину, присл. У розмірі або обсязі, що охоплює половину когось, чогось; пополам з чимсь. Від озера до парку прямував уже наполовину готовий вузенький канал (Ю. Літературне слововживання
  3. наполовину — пр., напів, пів-на-пів; (з чим) НАВПІЛ; (глухий) частково, не зовсім. Словник синонімів Караванського
  4. наполовину — присл. 1》 У розмірі чи обсязі, що охоплює половину кого-, чого-небудь. 2》 Пополам з чим-небудь; з домішкою, з ознакою, з елементами чогось. 3》 Частково, не зовсім, не повністю або значною мірою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. наполовину — НАПОЛОВИ́НУ, присл. 1. У розмірі або обсязі, що охоплює половину кого-, чого-небудь. Нудить .. і через те не можу їсти, навіть молока випиваю наполовину менше (М. Коцюбинський); Дагаров озирнувся навколо і, пригнувшись, пірнув у майстерню. Словник української мови у 20 томах
  6. наполовину — НАПОЛОВИ́НУ (у розмірі або обсязі, що охоплює половину кого-, чого-небудь), ПІ́В-НА-ПІ́В розм., ВПОЛОВИ́НУ (УПОЛОВИ́НУ) рідко; ВДВО́Є (УДВО́Є), ВДВІ́ЧІ (УДВІ́ЧІ) (при показі збільшення або зменшення ознаки, кількості, розміру тощо). Словник синонімів української мови
  7. наполовину — Наполови́ну, присл.; на полови́ну чого, імен. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)