наполегливість
НАПОЛЕ́ГЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до наполе́гливий.
Він знав, що таке наполегливість, впертість, прагнення до перемоги, і добре уявляв, якою ціною дається цирковому артистові кожен його новий трюк (Ткач, Арена, 1960, 127).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наполегливість — наполе́гливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- наполегливість — -вості, ж. Абстр. ім. до наполегливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наполегливість — НАПОЛЕ́ГЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до наполе́гливий. Він знав, що таке наполегливість, впертість, прагнення до перемоги, і добре уявляв, якою ціною дається цирковому артистові кожен його новий трюк (Д. Словник української мови у 20 томах