насподі

НАСПОДІ – НА СПОДІ

Насподі, присл. У нижній частині, у глибині чогось, на дні; у знач. прийм. – Вугляний трюм я уявляю собі в пароплаві десь насподі, аж під машинами (Ю.Яновський); Гострий, колючий сміх креше з них [очей] іскри, а насподі сіро-жовтої гущі почина вже кипіти (М.Коцюбинський).

На споді, ім. з прийм. Є у неї скриня-сундучок, на споді кришки – фотографія Тимка (Григорій Тютюнник); На споді кар’єру була вода (О.Гуреїв).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насподі — наспо́ді прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. насподі — пр., (унизу) нанизу, у споді, на <�самому> дні; (під чим) під сподом. Словник синонімів Караванського
  3. насподі — див. унизу Словник синонімів Вусика
  4. насподі — 1》 присл. У нижній частині, у глибині чого-небудь, на дні. || Під чим-небудь. 2》 у знач. прийм., з род. в. Уживається для вираження місця дії у нижній частині, на дні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. насподі — НАСПО́ДІ. 1. присл. У нижній частині, у глибині чого-небудь, на дні. Семен витяг із торбинки хліба, кілька яблук і намацав насподі шматок сала (М. Коцюбинський); Насподі, в глибині, течія клекотіла і била струменем, рвучи запону (В. Словник української мови у 20 томах
  6. насподі — ВНИЗУ́ (УНИЗУ́) (у нижній частині, нижче чогось), ЗНИ́ЗУ, ДО́ЛІ, ДО́ЛОМ, НАНИЗУ́ розм., СПО́ДОМ розм., ВДОЛИ́НІ (УДОЛИ́НІ) діал., НАДОЛИ́НІ діал.; НАСПО́ДІ (під чимсь). Внизу, під скелею, було зовсім тихо, невітряно (О. Словник синонімів української мови
  7. насподі — Наспо́ді, присл.; на спо́ді чого, імен. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. насподі — НАСПО́ДІ. 1. присл. У нижній частині, у глибині чого-небудь, на дні. Семен витяг із торбинки хліба, кілька яблук і намацав насподі шматок сала (Коцюб., І, 1955, 97); — Вугляний трюм я уявляю собі в пароплаві десь насподі, аж під машинами (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  9. насподі — Наспо́ді нар. Внизу, подъ низомъ, на днѣ. Словник української мови Грінченка