насподі

ВНИЗУ́ (УНИЗУ́) (у нижній частині, нижче чогось), ЗНИ́ЗУ, ДО́ЛІ, ДО́ЛОМ, НАНИЗУ́ розм., СПО́ДОМ розм., ВДОЛИ́НІ (УДОЛИ́НІ) діал., НАДОЛИ́НІ діал.; НАСПО́ДІ (під чимсь). Внизу, під скелею, було зовсім тихо, невітряно (О. Гончар); Сонце вже піднялось геть-то, так дим унизу поміж деревом синій, а вгорі наче золотий серпанок (П. Куліш); Весною вони (гаї) довго не розвивалися — були голі зверху і знизу (М. Стельмах); Вгорі темне, непривітне небо, долі — холодна, мокра земля (М. Коцюбинський); Він (аркуш паперу) чистий, тільки долом підпис управителя та інших учителів (Уляна Кравченко); Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах (І. Нечуй-Левицький); В недалекім лісі сподом усе забілілося від дикого часнику, що власне починав уже відцвітати (І. Франко); Мешкаємо на різних поверхах (хтось нагорі, а господар вдолині) (Леся Українка); Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба насподі (прислів'я).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насподі — наспо́ді прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. насподі — НАСПОДІ – НА СПОДІ Насподі, присл. У нижній частині, у глибині чогось, на дні; у знач. прийм. – Вугляний трюм я уявляю собі в пароплаві десь насподі, аж під машинами (Ю. Літературне слововживання
  3. насподі — пр., (унизу) нанизу, у споді, на <�самому> дні; (під чим) під сподом. Словник синонімів Караванського
  4. насподі — див. унизу Словник синонімів Вусика
  5. насподі — 1》 присл. У нижній частині, у глибині чого-небудь, на дні. || Під чим-небудь. 2》 у знач. прийм., з род. в. Уживається для вираження місця дії у нижній частині, на дні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. насподі — НАСПО́ДІ. 1. присл. У нижній частині, у глибині чого-небудь, на дні. Семен витяг із торбинки хліба, кілька яблук і намацав насподі шматок сала (М. Коцюбинський); Насподі, в глибині, течія клекотіла і била струменем, рвучи запону (В. Словник української мови у 20 томах
  7. насподі — Наспо́ді, присл.; на спо́ді чого, імен. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. насподі — НАСПО́ДІ. 1. присл. У нижній частині, у глибині чого-небудь, на дні. Семен витяг із торбинки хліба, кілька яблук і намацав насподі шматок сала (Коцюб., І, 1955, 97); — Вугляний трюм я уявляю собі в пароплаві десь насподі, аж під машинами (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  9. насподі — Наспо́ді нар. Внизу, подъ низомъ, на днѣ. Словник української мови Грінченка