1. Літературне слововживання

натхнений

НАТХНЕНИЙ – НАТХНЕННИЙ

Натхнений. Дієприкм. від натхнути. Прийміть же ви і мій натхнений вами спів (В.Сосюра).

Натхненний, прикм. Сповнений натхнення; пристрасний. Вірш натхненного Джаміля вирізьбив на камені мудрий шейх (З.Тулуб); Вийшов старий професор з аудиторії, а курсистки все ще сиділи з натхненними стривоженими очима (Г.Хоткевич); Натхненні, стомлені обличчя Співців свободи бачив я (Д.Павличко); Десь бринять слова пророчі В натхненних звуках життьових (Г.Чупринка).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натхнений — на́тхне́ний дієприкметник від: натхну́ти Орфографічний словник української мови
  2. натхнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до натхнути. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натхнений — НА́ТХНЕ́НИЙ, а, е. Дієпр. пас. до натхну́ти. Над вами [дівчатами-трудівницями] день встає.., Прийміть же ви і мій натхнений вами спів (В. Сосюра); Натхнений рішенням дружини, я родзвонив до бюро добрих послуг (А. Крижанівський); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. натхнений — НА́ТХНЕ́НИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до натхну́ти. Натхнені історичними рішеннями Комуністичної партії, наші вчені з честю виконають свій обов’язок перед народом (Наука.., 2, 1959, 45); Натхнений чарівною поезією Т. Словник української мови в 11 томах
  5. натхнений — Натхне́ний, -а, -е = надхнений. Ввели ж мою натхнену з неба волю. К. ЦН. 269. Словник української мови Грінченка