натхнений
НА́ТХНЕ́НИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до натхну́ти.
Натхнені історичними рішеннями Комуністичної партії, наші вчені з честю виконають свій обов’язок перед народом (Наука.., 2, 1959, 45);
Натхнений чарівною поезією Т. Г. Шевченка, прекрасні романси й хори створив основоположник української класичної музики Микола Віталійович Лисенко (Мист., 1, 1961, 22);
// У знач. прикм.
Ми — партії воля натхнена, нам світу старого не жаль (Сос., Близька далина, 1960, 164).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натхнений — на́тхне́ний дієприкметник від: натхну́ти Орфографічний словник української мови
- натхнений — НАТХНЕНИЙ – НАТХНЕННИЙ Натхнений. Дієприкм. від натхнути. Прийміть же ви і мій натхнений вами спів (В.Сосюра). Натхненний, прикм. Сповнений натхнення; пристрасний. Вірш натхненного Джаміля вирізьбив на камені мудрий шейх (З. Літературне слововживання
- натхнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до натхнути. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натхнений — НА́ТХНЕ́НИЙ, а, е. Дієпр. пас. до натхну́ти. Над вами [дівчатами-трудівницями] день встає.., Прийміть же ви і мій натхнений вами спів (В. Сосюра); Натхнений рішенням дружини, я родзвонив до бюро добрих послуг (А. Крижанівський); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- натхнений — Натхне́ний, -а, -е = надхнений. Ввели ж мою натхнену з неба волю. К. ЦН. 269. Словник української мови Грінченка