1. Словник української мови в 11 томах

натхненний

НАТХНЕ́ННИЙ, а, е. Сповнений, пройнятий натхненням; пристрасний.

Серед тих чорних хмар [проповіді], як білий невинний голуб, здіймалась у височінь огрядна постать натхненного проповідника (Коцюб., І, 1955, 324);

Колгоспний лад підняв трудове селянство до небаченої натхненної творчості (Літ. газ., 10.XII 1953, 1);

// Сповнений благородства, душевної краси.

Обличчя дівчини стало таким же променистим і натхненним, як і в хвилини змагання (Собко, Шлях.., 1948, 9);

*Образно. Звелася Полтава велична, натхненна, Шумує над морем ланів (Нагн., Вибр., 1950, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натхненний — (сповнений натхнення) піднесений, одухотворений, (дуже) окрилений, (про вираз обличчя) одушевлений, благородний. Словник синонімів Полюги
  2. натхненний — натхне́нний прикметник пристрасний Орфографічний словник української мови
  3. натхненний — див. НАДХНЕННИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. натхненний — [натхнен:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  5. натхненний — -а, -е. Сповнений, пройнятий натхненням; пристрасний. || Сповнений благородства, душевної краси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. натхненний — НАТХНЕ́ННИЙ, а, е. Сповнений, пройнятий натхненням; пристрасний. Серед тих чорних хмар [проповіді], як білий невинний голуб, здіймалась у височінь огрядна постать натхненного проповідника (М. Коцюбинський); Я кличу вас – чуєте? – кличу!... Словник української мови у 20 томах
  7. натхненний — НАТХНЕ́ННИЙ (про людину, її діяльність і т. ін. — сповнений натхнення, душевного піднесення), ОКРИ́ЛЕНИЙ підсил., РОЗКРИ́ЛЕНИЙ підсил. поет., ОДУШЕ́ВЛЕНИЙ заст., ВІТХНЕ́ННИЙ діал. Словник синонімів української мови