нащось

НАЩОСЬ – НА ЩОСЬ

Нащось, присл. Навіщось. Люди нащось лили воду відрами в огонь, неначе гралися в якоїсь іграшки (І.Нечуй-Левицький); Дід подав йому руку, потрусив Трохимову і, подивившись нащось в лице йому, зітхнув і випустив її (В.Винниченко); Микола якийсь час дивиться на дошку, потім нащось починає закреслювати цифри перед літерами (Ю.Мушкетик).

На щось, займ. з прийм. Пан неначе у тумані, боячись на щось напоротись, пройшов біля хліборобів, що вже розтікалися по двору (М.Стельмах); Знайшли гайку.А що? – питав Трохим, ховаючи її до кишені, – і це пригодиться. На щось буде – вона ж залізна (А.М’ястківський); – Недобре тільки, що така ти насторожена, така напружена! Ніби чекаєш на щось (Вал. Шевчук).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нащось — присл. Те саме, що навіщось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нащось — НА́ЩОСЬ, присл. Те саме, що наві́щось. Жінка нащось розв'язала косинку, спустила її на плечі (М. Коцюбинський); Віконце те було нащось густо переплетене ґратами (В. Козаченко); Він раптом аж перехилився на стіл і заговорив нащось пошепки (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  3. нащось — на́щось прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. нащось — НАВІ́ЩОСЬ (з якоюсь метою), НА́ЩОСЬ, ДЛЯ ЧО́ГОСЬ, ЧОГО́СЬ, ЗА́ДЛЯ ЧО́ГОСЬ, ПОЩО́СЬ заст. Вона.. навіть побігла навіщось у садок із тією трембітою (Є. Гуцало); — Дядьку Юхиме, управитель у кузні та нащось кличуть! (А. Словник синонімів української мови
  5. нащось — На́що́сь, присл.; на що́сь, займ. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нащось — НА́ЩОСЬ, присл. Те саме, що наві́щось. Жінка нащось розв’язала косинку, спустила її на плечі (Коцюб., II, 1955, 379); Віконце те було нащось густо переплетене гратами (Коз., Блискавка, 1962, 22); Він раптом аж перехилився на стіл і заговорив нащось пошепки (Головко, II, 1957, 165). Словник української мови в 11 томах