1. Словник синонімів української мови

нащось

НАВІ́ЩОСЬ (з якоюсь метою), НА́ЩОСЬ, ДЛЯ ЧО́ГОСЬ, ЧОГО́СЬ, ЗА́ДЛЯ ЧО́ГОСЬ, ПОЩО́СЬ заст. Вона.. навіть побігла навіщось у садок із тією трембітою (Є. Гуцало); — Дядьку Юхиме, управитель у кузні та нащось кличуть! (А. Головко); Тільки що мати вийшла чогось надвір, він зразу схопився (Панас Мирний); Марусяк з Бідочуковим присіли було пощось на хвилину (Г. Хоткевич).

ЧОМУ́СЬ присл. (невідомо чому), ЧОГО́СЬ, НАВІ́ЩОСЬ, НАЩОСЬ, ЩОСЬ розм., ЯКОСЬ розм. Давидові чомусь так весело (А. Головко); Чогось мені чудно, Чогось мені дивно, Чогось мого милого Звечора не видно (пісня); Майданчик той навіщось обгороджений залізними трубами, хоч вхід тут завжди вільний (Є. Гуцало); Жінка нащось розв'язала косинку, спустила її на плечі (М. Коцюбинський); Чую я — не спиться щось моєму парубкові (Марко Вовчок); Любий дядьку! Справді мені якось аж дивно, що я ніяк не можу з Вами побачитись (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нащось — НАЩОСЬ – НА ЩОСЬ Нащось, присл. Навіщось. Люди нащось лили воду відрами в огонь, неначе гралися в якоїсь іграшки (І.Нечуй-Левицький); Дід подав йому руку, потрусив Трохимову і, подивившись нащось в лице йому, зітхнув і випустив її (В. Літературне слововживання
  2. нащось — присл. Те саме, що навіщось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нащось — НА́ЩОСЬ, присл. Те саме, що наві́щось. Жінка нащось розв'язала косинку, спустила її на плечі (М. Коцюбинський); Віконце те було нащось густо переплетене ґратами (В. Козаченко); Він раптом аж перехилився на стіл і заговорив нащось пошепки (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  4. нащось — на́щось прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. нащось — На́що́сь, присл.; на що́сь, займ. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нащось — НА́ЩОСЬ, присл. Те саме, що наві́щось. Жінка нащось розв’язала косинку, спустила її на плечі (Коцюб., II, 1955, 379); Віконце те було нащось густо переплетене гратами (Коз., Блискавка, 1962, 22); Він раптом аж перехилився на стіл і заговорив нащось пошепки (Головко, II, 1957, 165). Словник української мови в 11 томах