1. Словник синонімів української мови

нащулити

НАСТОРО́ЖУВАТИ що, у сполуч. із сл. вуха (вухо) (про тварин — прислухаючись, піднімати вуха; про людей, розм. — напружено прислухатися), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАШОРО́ШУВАТИ, НАЩУ́ЛЮВАТИ, НАЩУ́РЮВАТИ, НАСТРУ́НЧУВАТИ розм. — Док.: насторожи́ти, наста́вити, нашоро́шити, нащу́лити, нащу́рити, настру́нчити. Марс раптом насторожив вуха і потягнув дядю Васю за собою (О. Іваненко); Ілько нап'яв поводи й ще дужче одкинувся на коні й вухо чуйніш насторожив (А. Головко); Наставила (Домаха) вухо, вловила слово-друге, підняла навіть голову, щоб не пропустити жодного слова (Д. Бедзик); А Залізняк попереду Нашорошив вуха (Т. Шевченко); Нащуливши вуха, ловлять коні степову тривогу (Н. Рибак); Гайдамацький старшина окремої чоти допитливо нащулив вуха (Я. Качура); А мої цікаві вуха трохи не розпадаються, так наструнчую, та ба! (Марко Вовчок). — Пор. 2. напру́жувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нащулити — нащу́лити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нащулити — див. нащулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нащулити — НАЩУ́ЛИТИ див. нащу́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. нащулити — наставля́ти (нащу́лювати, нащу́рювати) / наста́вити (нащу́лити, нащу́рити) ву́ха (ву́хо). 1. Напружено, уважно прислухатися до чогось. Фразеологічний словник української мови
  5. нащулити — НАЩУ́ЛИТИ див. нащу́лювати. Словник української мови в 11 томах
  6. нащулити — Нащулити, -лю, -лиш гл. = нащурити. Словник української мови Грінченка