нащулити

наставля́ти (нащу́лювати, нащу́рювати) / наста́вити (нащу́лити, нащу́рити) ву́ха (ву́хо). 1. Напружено, уважно прислухатися до чогось. Я скрізь лазив, на все очима назирав, як піп, до всього уха наставляв (Марко Вовчок); Батько підходить до дверей спальні, наставляє туди вуха, наслухається (Д. Бедзик); Заплющувавсь (хлопець) і сторожко наставляв ухо. Тиша. Тоді взявся за гриву й став ногою коневі на коліно. Мить — верхи вже (А. Головко); // З напруженою увагою, з великим інтересом готуватися до слухання чого-небудь. Гайдамацький старшина окремої чоти допитливо нащулив вуха (Я. Качура); — Слухайте,— сказав він .. Парубки нащурили вуха (Н. Кобринська). 2. Звертати увагу, зважати на що-небудь, ураховувати щось, звертатись до чогось. Хто каже до ладу, то вуха наставляй, а хто і без ладу, то теж не затикай (Укр.. присл..); — От сівозміну загальну громадську заведемо. До агрономії вуха наставити треба. Заводити гуртовий обробіток землі (А. Головко).