1. Фразеологічний словник української мови

нащулювати

наставля́ти (нащу́лювати, нащу́рювати) / наста́вити (нащу́лити, нащу́рити) ву́ха (ву́хо). 1. Напружено, уважно прислухатися до чогось. Я скрізь лазив, на все очима назирав, як піп, до всього уха наставляв (Марко Вовчок); Батько підходить до дверей спальні, наставляє туди вуха, наслухається (Д. Бедзик); Заплющувавсь (хлопець) і сторожко наставляв ухо. Тиша. Тоді взявся за гриву й став ногою коневі на коліно. Мить — верхи вже (А. Головко); // З напруженою увагою, з великим інтересом готуватися до слухання чого-небудь. Гайдамацький старшина окремої чоти допитливо нащулив вуха (Я. Качура); — Слухайте,— сказав він .. Парубки нащурили вуха (Н. Кобринська). 2. Звертати увагу, зважати на що-небудь, ураховувати щось, звертатись до чогось. Хто каже до ладу, то вуха наставляй, а хто і без ладу, то теж не затикай (Укр.. присл..); — От сівозміну загальну громадську заведемо. До агрономії вуха наставити треба. Заводити гуртовий обробіток землі (А. Головко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нащулювати — нащу́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нащулювати — див. НАСТОРОЖУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. нащулювати — див. настовбурчувати Словник синонімів Вусика
  4. нащулювати — -юю, -юєш, недок., нащулити, -лю, -лиш, док., перех.: Нащулювати (нащулити) вуха — а) прислухаючись, піднімати, напружувати вуха (про тварину); б) напружено, уважно прислухатися (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нащулювати — НАЩУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЩУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., що: ◇ Наставля́ти (нащу́лювати, нащу́рювати, діал. надставля́ти і т. ін.) / наста́вити (нащу́лити, нащу́рити, діал. надста́вити і т. ін.) ву́ха (ву́хо) див. наставля́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  6. нащулювати — НАСТОРО́ЖУВАТИ що, у сполуч. із сл. вуха (вухо) (про тварин — прислухаючись, піднімати вуха; про людей, розм. — напружено прислухатися), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАШОРО́ШУВАТИ, НАЩУ́ЛЮВАТИ, НАЩУ́РЮВАТИ, НАСТРУ́НЧУВАТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  7. нащулювати — НАЩУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЩУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех.: ◊ Нащу́лювати (нащу́лити) ву́ха: а) прислухаючись, піднімати, напружувати вуха (про тварину). Нащуливши вуха, ловлять коні степову тривогу (Рибак, Помилка.. Словник української мови в 11 томах