1. Словник синонімів української мови

нащулювати

НАСТОРО́ЖУВАТИ що, у сполуч. із сл. вуха (вухо) (про тварин — прислухаючись, піднімати вуха; про людей, розм. — напружено прислухатися), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАШОРО́ШУВАТИ, НАЩУ́ЛЮВАТИ, НАЩУ́РЮВАТИ, НАСТРУ́НЧУВАТИ розм. — Док.: насторожи́ти, наста́вити, нашоро́шити, нащу́лити, нащу́рити, настру́нчити. Марс раптом насторожив вуха і потягнув дядю Васю за собою (О. Іваненко); Ілько нап'яв поводи й ще дужче одкинувся на коні й вухо чуйніш насторожив (А. Головко); Наставила (Домаха) вухо, вловила слово-друге, підняла навіть голову, щоб не пропустити жодного слова (Д. Бедзик); А Залізняк попереду Нашорошив вуха (Т. Шевченко); Нащуливши вуха, ловлять коні степову тривогу (Н. Рибак); Гайдамацький старшина окремої чоти допитливо нащулив вуха (Я. Качура); А мої цікаві вуха трохи не розпадаються, так наструнчую, та ба! (Марко Вовчок). — Пор. 2. напру́жувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нащулювати — нащу́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нащулювати — див. НАСТОРОЖУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. нащулювати — див. настовбурчувати Словник синонімів Вусика
  4. нащулювати — -юю, -юєш, недок., нащулити, -лю, -лиш, док., перех.: Нащулювати (нащулити) вуха — а) прислухаючись, піднімати, напружувати вуха (про тварину); б) напружено, уважно прислухатися (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нащулювати — НАЩУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЩУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., що: ◇ Наставля́ти (нащу́лювати, нащу́рювати, діал. надставля́ти і т. ін.) / наста́вити (нащу́лити, нащу́рити, діал. надста́вити і т. ін.) ву́ха (ву́хо) див. наставля́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  6. нащулювати — наставля́ти (нащу́лювати, нащу́рювати) / наста́вити (нащу́лити, нащу́рити) ву́ха (ву́хо). 1. Напружено, уважно прислухатися до чогось. Фразеологічний словник української мови
  7. нащулювати — НАЩУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЩУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех.: ◊ Нащу́лювати (нащу́лити) ву́ха: а) прислухаючись, піднімати, напружувати вуха (про тварину). Нащуливши вуха, ловлять коні степову тривогу (Рибак, Помилка.. Словник української мови в 11 томах