незважаючи

НЕЗВАЖАЮЧИ, НЕВВАЖАЮЧИ – НЕ ЗВАЖАЮЧИ – НЕ ДИВЛЯЧИСЬ

Незважаючи, невважаючи, прийм. Вживається з прийм. на при позначенні предметів, явищ, понять, усупереч яким відбувається дія. Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно (Григорій Тютюнник); Незважаючи на важкий цілоденний перехід, майже всюди помітно було добрий лад (О.Соколовський); Тим часом панія Висока миттю одкинула вуаль з лиця на голову і, невважаючи на свої дуже немолоді літа, легесенько скакнула з воза (І.Нечуй-Левицький); Невважаючи на те, що завтра був день робочий, Демид довго ще не спав (Б.Грінченко).

Не зважаючи, част. з дієприсл. Не зважаючи на їх, Квасючка кричала (Б.Грінченко); Жінки, не зважаючи на крик, бігли за колоною (В.Кучер).

Не дивлячись, част. з дієприсл. – Ну, здрастуй, Іване, – сказав той, кладучи свою ношу на стіл, і, так само не дивлячись на приятелів, слів шукав:– Казав мені Куниця... (Є.Плужник); Корній встав і, не дивлячись на матір, хотів вийти з-за стола (Леся Українка).

В значенні "незважаючи" невживане.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незважаючи — Коли треба вживати незважаючи, а коли – не зважаючи та не дивлячись? Українська літературна мова чітко розрізняє прийменник дієприслівникового походження незважаючи та дієприслівник дивлячись із заперечною часткою не. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. незважаючи — прийм., із знах. в., у спол. з прийм. на. Уживається для позначення предметів, явищ, понять, всупереч яким відбувається дія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незважаючи — НЕЗВАЖА́ЮЧИ, прийм., із знах. в., у сполуч. з прийм. н а. Уживається при позначенні предметів, явищ, понять, всупереч яким відбувається дія. Аліна, незважаючи на свій жвавий, веселий характер, читала серйозні книжки (О. Словник української мови у 20 томах
  4. незважаючи — незважа́ючи прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. незважаючи — НЕЗВАЖА́ЮЧИ, прийм., із знах. в., у спол. з прийм. н а. Уживається при позначенні предметів, явищ, понять, всупереч яким відбувається дія. Словник української мови в 11 томах