незліченний
Який складається з великої кількості, становить велику кількість. Незліченна сила неслась вояків, Як мак при дорозі шапки їх біліли (М.Костомаров); Військові успіхи Сагайдачного давали йому незліченну здобич (З.Тулуб); Незліченні зірки сяють у воді (О.Довженко); В долині стояло все татарське військо, готове до бою – незліченні ряди кінноти (А.Хижняк).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незліченний — незліче́нний прикметник дуже численний Орфографічний словник української мови
- незліченний — Незчисленний, без ліку, без числа; (- багатство) ІД. золоті гори. Словник синонімів Караванського
- незліченний — -а, -е. Який складається з великої кількості або має, становить велику кількість; незчисленний. || Дуже великий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незліченний — НЕЗЛІЧЕ́ННИЙ, а, е. Який не можна злічити, бо становить велику кількість і не піддається обрахунку. Пасли [люди] незліченні череди товару та отари овець (І. Словник української мови у 20 томах
- незліченний — ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні кількістю), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ЗНАЧНИ́Й, ЧИСЛЕ́ННИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., НЕЗЛІЧЕ́ННИЙ підсил., НЕЗЛІЧИ́МИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- незліченний — Незліче́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- незліченний — НЕЗЛІЧЕ́ННИЙ, а, е. Який складається з великої кількості або має, становить велику кількість; незчисленний. Пасли [люди] незліченні череди товару та отари овець (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах