1. Словник української мови в 11 томах

незліченний

НЕЗЛІЧЕ́ННИЙ, а, е. Який складається з великої кількості або має, становить велику кількість; незчисленний.

Пасли [люди] незліченні череди товару та отари овець (Н.-Лев., III, 1956, 290);

Хоч забудеш ти за мене, Я за тебе не забуду; Незліченними гадками Все тобі являться буду (Фр., XI, 1952, 316);

Тут малятком я вперше сміявся, тут живе незліченна рідня, тут змужнів я і вгору піднявся незабутнього, світлого дня (Уп., Вірші.., 1957, 23);

// Дуже великий.

Партія розбудила в народі незліченні творчі сили (Ком. Укр., 1, 1959, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незліченний — незліче́нний прикметник дуже численний Орфографічний словник української мови
  2. незліченний — Який складається з великої кількості, становить велику кількість. Незліченна сила неслась вояків, Як мак при дорозі шапки їх біліли (М.Костомаров); Військові успіхи Сагайдачного давали йому незліченну здобич (З.Тулуб); Незліченні зірки сяють у воді (О. Літературне слововживання
  3. незліченний — Незчисленний, без ліку, без числа; (- багатство) ІД. золоті гори. Словник синонімів Караванського
  4. незліченний — -а, -е. Який складається з великої кількості або має, становить велику кількість; незчисленний. || Дуже великий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. незліченний — НЕЗЛІЧЕ́ННИЙ, а, е. Який не можна злічити, бо становить велику кількість і не піддається обрахунку. Пасли [люди] незліченні череди товару та отари овець (І. Словник української мови у 20 томах
  6. незліченний — ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні кількістю), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ЗНАЧНИ́Й, ЧИСЛЕ́ННИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., НЕЗЛІЧЕ́ННИЙ підсил., НЕЗЛІЧИ́МИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  7. незліченний — Незліче́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)