нірка
НІРКА – НОРКА – НИРКИ
Нірка, -и, д. і м. -ці. Маленька нора.
Норка. Невелика хижа хутряна тварина родини куницевих.
Нирки, -нирок, мн. (одн. нирка). У хребетних тварин і людини парний орган, який утворює і виділяє сечу.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нірка — ні́рка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ні́рки Орфографічний словник української мови
- нірка — -и, ж. Зменш.-пестл. до нора. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нірка — НІ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до нора́. Дивимося, а в землі дірочка. – Це тут цвіркун живе, – догадався я та й почав штрикати паличкою в нірку (Б. Грінченко); З своєї нірки вилізла лисичка, як стара бабуся, обіперлася гострою голівкою на лапку (О. Іваненко). ◇ (1) Як ми́шка в ні́рці (д) див. ми́ша. Словник української мови у 20 томах
- нірка — як (мов, ні́би і т. ін.) ми́ші в норі́, перев. зі сл. сиді́ти. Ніяким чином не виявляючи себе; тихо. Не можна ж сидіти як миші в норі (З усн. мови). як ми́шка в ні́рці. Стисни кулак міцніше, щоб аж пальці побіліли — сидітиме твоя совість, як мишка в нірці (В. Дрозд). Фразеологічний словник української мови
- нірка — Ні́рка, -ки, -ці; ні́рки́, ні́ро́к (зм. від нора́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нірка — НІ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до нора́. Дивимося, а в землі дірочка. — Це тут цвіркун живе, — догадався я та й почав штрикати паличкою в нірку (Гр., І, 1963, 296); З своєї нірки вилізла лисичка, як стара бабуся, обіперлася гострою голівкою на лапку (Ів., Вел. очі, 1956, 39). Словник української мови в 11 томах
- нірка — Нірка, -ки ж. 1) ум. отъ нора. 2) = нирка. Ном. № 1722. Словник української мови Грінченка