нірка

Значення в інших словниках

1. нірка — ні́рка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ні́рки Орфографічний словник української мови
2. нірка — НІРКА – НОРКА – НИРКИ Нірка, -и, д. і м. -ці. Маленька нора. Норка. Невелика хижа хутряна тварина родини куницевих. Нирки, -нирок, мн. (одн. нирка). У хребетних тварин і людини парний орган, який утворює і виділяє сечу. Літературне слововживання
3. нірка — -и, ж. Зменш.-пестл. до нора. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нірка — як (мов, ні́би і т. ін.) ми́ші в норі́, перев. зі сл. сиді́ти. Ніяким чином не виявляючи себе; тихо. Не можна ж сидіти як миші в норі (З усн. мови). як ми́шка в ні́рці. Стисни кулак міцніше, щоб аж пальці побіліли — сидітиме твоя совість, як мишка в нірці (В. Дрозд). Фразеологічний словник української мови
5. нірка — Ні́рка, -ки, -ці; ні́рки́, ні́ро́к (зм. від нора́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. нірка — НІ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до нора́. Дивимося, а в землі дірочка. — Це тут цвіркун живе, — догадався я та й почав штрикати паличкою в нірку (Гр., І, 1963, 296); З своєї нірки вилізла лисичка, як стара бабуся, обіперлася гострою голівкою на лапку (Ів., Вел. очі, 1956, 39). Словник української мови в 11 томах
7. нірка — Нірка, -ки ж. 1) ум. отъ нора. 2) = нирка. Ном. № 1722. Словник української мови Грінченка